Асоціация виступила ПРОТИ пропозицій НКРЗІ щодо внесення змін до пункту 254.4 статті 254 Податкового кодексу України

Голові Комітету Верховної Ради України
з питань податкової та митної політики
Южаніній Н. П.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку
Данченку О. І.

Копія: Міністерство фінансів України

Стосовно пропозицій НКРЗІ до
проекту Закону «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо ставок
деяких податків» (реєстр. № 9085 від 17.09.2018р.)

cropped-Wireless-Ukraine1.jpgЗвертаємось до Вас з приводу Висновку Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації (надалі – НКРЗІ) до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків», реєстраційний номер 9085 від 17.09.2018 р. (надалі – Законопроект), який затверджено рішенням НКРЗІ № 493 від 19.09.2018 р. та розміщено на офіційній сторінці НКРЗІ в мережі Інтернет (надалі – Висновок).
Вказаним рішенням НКРЗІ висловила свою позицію щодо недоцільності прийняття Законопроекту оскільки запропоновані Законопроектом зміни в частині підвищення ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України не створюють сприятливих умов діяльності у сфері телекомунікацій, погіршують умови розвитку ринку телекомунікацій та не вирішують питання ефективного використання обмеженого природного ресурсу — радіочастотного.
Водночас, всупереч своєму попередньому твердженню, в цьому ж Висновку НКРЗІ з метою забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу України, придатного для впровадження новітніх радіотехнологій третього – п’ятого поколінь, пропонує підвищити розміри ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (надалі – РЧР) для певних категорій користувачів, в 2 етапи:
1 етап: з 01.01.2019 збільшення для стільникового радіозв’язку в діапазонах 791-821 МГц, 832-862 МГц, 880 915 МГц, 925 960 МГц підвищувального коефіцієнту за фрагментований спектр з 1,2 до 2,0 до рентної плати за користування РЧР.
2 етап: з 01.01.2020 збільшення ставки рентної плати за користування РЧР, придатного для впровадження нових радіотехнологій в діапазонах 2300-2400 МГц, 3400-3800 МГц незалежно від виду радіозв’язку (служб, систем, радіотехнологій, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) з 45,83 грн. до 3000 грн. аналогічно, встановленої для стільникового радіозв’язку у діапазонах 2300-2400 МГц, 2500-2690 МГц.
На підставі проведеного учасниками та експертами Асоціації аналізу запропонованих у Висновку ініціатив НКРЗІ вимушені довести до Вашого відома наступне:
Перш за все, пропозиції НКРЗІ суперечать вимогам підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 ПК України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України, і, однозначно, матимуть негативний вплив на інвестиційні рішення учасників ринку, яких ці пропозиції стосуються, що в результаті призведе до зменшення сумарних бюджетних надходжень від галузі.
Для прикладу, за розрахунками Асоціації, запропоноване на 2-му етапі збільшення ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в 65 разів призведе до того, що замість примарних додаткових надходжень до державного бюджету в 2020 році в розмірі 354,9 млн. грн., Державний бюджет вже у 2019 році недоотримає більше десяти мільйонів гривень податкових надходжень через вихід частини операторів з ринку під загрозою банкрутства від непомірної плати за РЧР.
Таким чином, оскільки необхідність прийняття Законопроекту обґрунтовується потребою забезпечення формування дохідної частини Державного бюджету України на 2019 рік, розгляд запропонованих НКРЗІ на 2-му етапі змін не має жодного сенсу, а їх прийняття, навпаки, матиме суттєвий негативний вплив на формування дохідної частини Державного бюджету України у 2019 році.
По-друге, запропонований НКРЗІ вибірковий підхід до встановлення ставки рентної плати за користування РЧР суперечить основним засадам і принципам користування радіочастотним ресурсом України, визначеним Статтею 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» зокрема, об’єктивності, недискримінаційності, заохочення конкуренції на основі збалансування інтересів держави, суспільства і користувачів радіочастотного ресурсу України, забезпечення рівності законних прав та інтересів усіх фізичних і юридичних осіб, які користуються або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.
Більше того, можливе банкрутство частини малих операторів зв’язку, які надають користувачам широкосмуговий доступ до мережі Інтернет за допомогою альтернативних технологій в зазначених частотних діапазонах, як результат цього необґрунтованого рішення НКРЗІ, буде сприяти подальшій монополізації ринку великими мобільними операторами, які в значній мірі контролюються інвесторами з країни агресора і не зацікавлені в заохоченні конкуренції на основі збалансування інтересів держави, суспільства і користувачів радіочастотного ресурсу України.
І, на кінець, аргументи НКРЗІ абсолютно не узгоджуються з Планом використання радіочастотного ресурсу України, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно з яким частотні діапазони 2300-2400 МГц, 3400-3800 МГц на даний час не передбачені для використання радіотехнологій третього – п’ятого поколінь. Беручи до уваги, що згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу України ці частоти використовуються для надання послуг споживачам за допомогою технологій широкосмугового та мультисервісного радіодоступу, встановлення ставки рентної плати в діапазонах 2300-2400 МГц, 3400-3800 МГц аналогічно рентній платі, встановленій для стільникового радіозв’язку до внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України щодо впровадження нових перспективних радіотехнологій в цих частотах є передчасним і технологічно та економічно невиправданим.
На підставі наведених вище аргументів просимо Вас при опрацюванні проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків» (реєстр. № 9085 від 17.09.2018) не допустити врахування викладених у Висновку пропозицій НКРЗІ щодо внесення змін до пункту 254.4 статті 254 Податкового кодексу України, як таких, що можуть завдати суттєвої шкоди ринку та Державному бюджету України.